Що таке Фрірайд
Фрірайд (від англ. free ride – вільна їзда) — стиль катання на велосипеді (а також дисципліна велоспорту), що являє собою їзду по складним трасам, що складаються як з природних, так і зі штучних перешкод. Траси включають обривисті схили, швидкісні стрибки, вузькі звивисті стежки або дерев’яні містки (т. зв. North Shore Freeride). Сам термін freeride походить з лижного спорту, де означає вільний спуск схилом без заздалегідь прокладеного маршруту.
Вважається, що велосипедний фрірайд умовно зародився в дев’яностих роках, коли Джош Бендер та інші відомі представники цього виду спорту шукали та стрибали природні дропи в пустелі штату Юта, США. Приземлення на таких дропах часто не відповідали траєкторії польоту велосипеда з райдером і тому не могли в достатній мірі загасити удар. Цю проблему намагались вирішити збільшенням ходу підвіски. Так, Джош Бендер їздив на рамі Karpiel Apocalypse і вилці Marzocchi Super Monster, обидві деталі мали по триста міліметрів ходу. Але з часом прийшло розуміння, що підвіска нездатна нівелювати жорстке пласке приземлення, і тому у фрірайдних трасах почало з’являтись більше рукотворних елементів з пом’якшеним приземленням, а велосипеди для цього виду спорту стали більш схожими на своїх родичів для даунхілу. Еволюцію цього виду спорту і призначених для нього велосипедів можна наочно прослідкувати на прикладі змагань Red Bull Rampage, що проходять в тому ж штаті Юта. Перші змагання цієї серії проводились на майже неторканих схилах, учасники виступали на справжніх монстрах бездоріжжя, але з роками з’являлось все більше штучних ґрунтових і дерев’яних фігур, а байки почали набувати знайомих форм. Одночасно з фрірайдом з’явився і почав розвиватись його різновид - North Shore Freeride. Зародився він поблизу Ванкувера, Канада, в однойменній місцевості. Саме там на трасах для даунхілу вперше почали з’являтись вузькі містки й перекладини зроблені з дощок. На таких трасах також часто присутні природні перешкоди по типу каменів і стовбурів повалених дерев. Проте більшість трас пролягали на приватних територіях і паркових землях, через що виникали конфлікти між велосипедистами і власниками земель. Нелегальні стежки намагались закрити. В результаті була утворена адвокатська група під назвою Асоціація Гірного Велоспорту Норт Шору (North Shore Mountain Biking Association, NSMBA). Члени організації займаються популяризацією фрірайду, домовляються з землевласниками, організують добровольців для підтримання стежок в належному стані і організовують змагання.
Велосипеди для фрирайду в цілому схожі на даунхільні, але є деякі відмінності. Перш за все вони мають крутіший кут рульової колонки і коротшу колісну базу, за рахунок чого вони більш стабільні і маневренні на низьких швидкостях, в той час як велосипеди для даунхілу більш стабільні на високих швидкостях і неповороткі на низьких. Рами для фрирайду також легші і мають простішу геометрію підвіски, адже призначені вони, в тому числі, для трюків, мають півторадюймову рульову для міцних довгохідних однокоронних вилок. І так, однокоронні вилки зараз популярніші за двокоронні, хоч раніше все було навпаки. Сучасні однокоронки такі ж міцні, як і вилки з двома коронами, однак менше важать (а, як ми вже знаємо, маса деталей важлива в цьому виді спорту), дають змогу маневрувати в тісноті за рахунок меншого радіусу повороту, а також дозволяють спортсмену робити деякі трюки, такі як barspin, x-up, tailwhip і подібні, що включають обертання керма більш ніж на дев’яносто градусів. Трансмісія на велосипеді для фрирайду може бути як одношвидкісна, так і з декількома задніми зірками, але спереду в обох випадках лише одна зірка. Однак, незважаючи на всі відмінності в конструкції, для фрирайду можна використовувати звичайні даунхільні або ендуро велосипеди. Такий велосипед купить у Харкові можливо у веломагазині veliki.com.ua.
Першим і найпопулярнішим змаганням з фрирайду є вже згаданий Red Bull Rampage. Проводяться вони неподалік міста Вірджин, штат Юта. З 2001 по 2004 роки подія відбувалась на західній межі національного парку Зайон. З 2005 проведення призупинили через зростаючий ризик для учасників. Однак в 2008 змагання повернулись в ще більшому масштабі. Місце проведення перенесли за межі національного парку і тепер вони проводяться на північ від гори Gooseberry Mesa. На відміну від старого місця, тут будівельники могли вільно міняти ландшафт, через що саме в цьому році на трасах вперше з’явились дерев’яні конструкції. Серед переможців змагань є й Брендон Семенюк, канадець українського походження з міста Вістлер, Британська Колумбія, і зробив він це аж чотири рази, ставши першим чотириразовим переможцем в історії Ремпейджу. Також варті уваги змагання Red Bull Crankworx. На відміну від Rampage, це світовий тур, що проходить в Новій Зеландії, Австрії та Канаді. Тур включає три серії змагань: Crankworx Downhill World Tour, Crankworx Pump Track World Tour та Dual Speed & Style World Tour. Кожна з серій включає змагання одного типу, за яким і названа. Учасники накопичують очки на протязі всього сезону перед “коронацією” у вищезгаданому Вістлері, під час якої беруть участь в щонайбільшій кількості змагань щоб поборотись за найвищі титули в гірному велоспорті — титули Короля та Королеви Світового Туру Crankworx.
